Страница 8 из 8 ПерваяПервая ... 678
Показано с 71 по 80 из 80

Тема: Ласкаво просимо,шановнi!

  1. #71
    Регистрация
    05.04.2006
    Адрес
    дикий север
    Сообщений
    5,725

    По умолчанию

    Щурі поглумилися над тілом дитини
    №86, 17-11-2005

    Втрата дитини для батьків — найтяжчий удар. Втім, якщо ще тіло покійної кровинки зазнало після смерті наруги, цей удар — подвійний. Рідні дворічної Насті Попович, що з села Бабин Гощанського району, досі не можуть відійти від отриманого шоку: їм з моргу віддали тіло дівчинки без вуха.
    У родині Поповичів, в якій виховувалося п’ятеро дітей, Настя була найменшенькою. Вона росла нормальною здоровою дівчинкою. Втім, несподівано підкралася біда: минулого тижня Настя захворіла. Рідні думали, що це звичайна простуда і до медиків не поспішали. Однак у неділю дівчинці стало дуже погано. Вона почала задихатися, температура піднялася до критичної межі, і батьки викликали до Насті «швидку». Дві години медики Гощанської районної лікарні боролися за життя дівчинки. Щоб врятувати її, зателефонували на санавіацію, хотіли викликати фахівця з Рівного. Однак довелося йому давати відбій: дівчинка, яку доставили в лікарню у вкрай тяжкому стані, померла. Як завжди в таких випадках, тіло покійної було поміщене в лікарняний морг. Наступного дня обласний патологоанатом мав зробити його розтин, щоб встановити причину смерті. Ввечері у понеділок після розтину, який з’ясував, що Настя померла від запалення легень, її тіло дозволили забрати рідним. Однак від побаченого ті ледь не зомліли.
    — Настя лежала гола на брудних ношах у коридорі моргу, а голова її була накрита якимись ганчірками, — розповідає рідний дядько дівчинки Олександр Попович. — Одного вушка у дівчинки не було і на його місці просвічував череп. Носик теж був надгризений. Як сказав санітар моргу, так над тілом дитини познущалися щурі.
    — Якби ми знали, що таке може трапитися, залишилися б на ніч біля тіла внучки, — зі сльозами в голосі говорить дідусь Насті Володимир Черняхович. — Або хай би краще забрали її додому, а наступного дня привезли на розтин. Адже воно, бідне, й так натерпілося, а тут — ще така наруга. Це ж не собака, а людина, щоб отак залишити її на харч щурам.
    Головний лікар Гощанської лікарні Володимир Рудюк говорить, що про щурів у морзі ніколи не чув. Та й рідні дівчинки, стверджує він, з подібними скаргами до нього не зверталися.
    — Щурів тут нема і не може бути, — переконаний п. Рудюк. — А від мишей ми кладемо у морзі спеціальну отруту, яку беремо в санстанції. Щотижня сюди з цією метою дезінфікатор ходить. Щодо ушкоджень на тілі дитини, то ні патологоанатом, ні батьки дівчинки мені про них не говорили. Тож можливо, це були просто якісь механічні ушкодження, але не надгризи щурів.
    Не бачили жодних ушкоджень на тілі дівчинки й обласний патологоанатом Богдан Богословець, який у понеділок зранку робив розтин тіла, та присутній при цьому заступник головного лікаря Гощанської лікарні Анатолій Янківський. Якщо на тілі дівчинки й були якісь ушкодження, коли її забирали з моргу, то вони могли бути зумовлені некротичними змінами, які не виключені при вірусному походженні запалення легень. Так вважають п. Богословець та п. Янківський. Втім, або медики щось приховують, або...



    Коментар
    Геннадій Шевченко, головний лікар обласної санепідемстанції:
    — Якщо над тілом покійної дитини справді позбиткувалися щурі, то винен у цьому тільки головний лікар лікарні. Адже він повинен був забезпечити охорону тіла, поставити сторожа. Крім цього, він мав звернутися до підрозділу санстанції, що відповідає за дезінфекцію, щоб встановити в приміщенні моргу приманки для щурів.

  2. Angry Жахливо!

    Да... жахлива стаття... До речi, на Украiнi у малих мiстечках, стан моргiв лишае бажати кращого. Наприклад,коли у мене дружина померла,у морзi не працював холодильник,там стояла задуха.... Що було вiд того,не буду писати... Лiкарi нiколи не взнають себе винними... Усi iхнi недолiкi земля закрие... Е такий жарт(може не умiсно,але до теми): Стрiчаются двое друзiв. -Слухай,ти ким працюешь? -Лiкарем. -Як це? Ти же був пензлярем! -Та розумiеш,коли був пензлярем, то як тiльки намалюю картину, приходять люди та й пчинають вказувати на моi недолiки,помилки... А тепер усi моi недолiки та помилки земля закрие... От так то!.....


  3. По умолчанию Гуморески!!!

    Ну що,любi Друзi. я мiркую треба трохи гумору додати на нашу сторiнку...

    Павло Глазовий

    ДЯДЬКО ЇСТИ ХОЧЄ

    Просить дядько в ресторані:
    - Принесіть котлету. -
    А йому офіціантка
    Тихо каже: - Нєту.
    - То давайте хоч салату
    Або вінегрету. -
    А йому офіціантка
    Знову каже: - Нєту. -
    Дядько дивиться на дівку,
    Як на поторочу.
    - Зарядила: "нєту, нєту"...
    А я їсти хочу. -
    Дівка стала руки в боки,
    В'їдливо питає:
    - А хіба ви наїстеся,
    Як скажу немає?


    ПРЕДКИ І НАЩАДКИ

    У міському зоопарку -
    сталося це влітку,
    здоровенний лобуряка
    плюнув мавпі в клітку.
    Мавпа плаче: - Ми ж, - говорить,
    - предки твої, враже!
    А самець її голубить
    і тихенько каже:
    - Ти не гнівайся на нього.
    Він якийсь патлатий,
    бородатий, кривоногий,
    згорблений, кудлатий.
    На руці його чорнилом
    написав хтось "ЕДИК"...
    Може, він якраз, голубко,
    наш далекий предок.

    Серед темної ночі

    Серед ночі Київ
    Криється туманом.
    Розмовляє вітер
    З бронзовим Богданом.
    — Облітав я,— каже,—
    Вулиці всі чисто.
    Як змінився Київ,
    Це прадавнє місто!
    Де вітри гуляли,
    Там нові квартали...

    А Богдан зітхає:
    — Що там ті квартали…
    Нині і кияни
    Зовсім інші стали.
    Я сто літ на площі
    Днюю і ночую,
    Але дуже рідко
    Рідну мову чую.

    ЗАЖЕРЛИВІСТЬ

    Приніс чабан додому
    iз лісу вовченят.
    - Як вигодую, - каже,
    - цих сірих чортенят,
    вони не тільки будуть
    отару стерегти,
    а дещо і з чужої
    зуміють притягти.
    І ось що приключилось,
    як виросли вовки.
    Два дні охороняли
    отару хижаки,
    а потім серед ночі
    порізали овець.
    Лишився випадково
    маленький баранець
    та уцілів, крім того,
    іще один баран.
    Вовки його не з'їли,
    бо то був сам чабан.

    ШВИДКИЙ ЖЕНИХ

    Молодий мотоцикліст
    Мчить, як вихор, через міст.
    Гуркотить мотоциклет,
    Як старе корито.
    А назустріч старшина.
    - Стій! - кричить сердито. -
    Ви куди так летите?
    Спішите в могилу?
    - Ні, до загсу везу
    Мотю свою милу.
    - Що? - питає старшина. -
    Я не бачу Моті.
    - Значить, випала з сідла
    Десь на повороті.



    ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА ЙОГО МИЛА

    Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,
    Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.
    Лежить собі, проглядає журнали й газети.
    А дружина варить, смажить, готує котлети.
    Пообідав Кузьма смачно, запалив "Казбека".
    — Ну чого ти, — пита жінку, — така недалека?
    Тільки в тебе і балачки про бощі й олію,
    І ні слова про театри, про драматургію.
    А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда.
    Драматургів усіх знає аж до Евріпіда.
    Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,
    Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні…
    А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.
    Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.
    Давно тебе не бачив я в хорошому платті.
    Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті.
    Ти забула, що є в світі жіночі принади —
    Перманенти, манікюри, духи та помади.
    Я хотів би бути мужем культурної дами,
    А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,
    Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви…
    Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.
    Через добу повернувся наш Кузьма додому.
    Зустрічає його жінка в платті голубому.
    Очі чорним підведені, на губах помада.
    Закрутило Кузьмі в носі від духів "Еллада".
    Плаття модне, вузесеньке, облягає форми,
    Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми!
    Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього.
    Як французька кінозірка, виставила ноги.
    У Кузьми від здивування потилися змокла.
    А дружина запитує: — Ти читав Софокла?
    Тобі, може, до вподоби п'єси Евріпіда? —
    Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать.
    Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п'єси?
    — А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,
    Що немає шику-блиску, манери негарні.
    Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.
    Перукав просив, між іншим, щоб прийшла я знову.
    Запевняв, що я похожа на Любов Орлову.
    Не було у мене часу возиться з обідом,
    Так я тобі й замінила обід Евріпідом.







    БУВАЛЬЩИНА
    Весела новела

    В дні воєнні незабутні
    Ще й таке було.
    Увірвалися фашисти
    У одне село.
    Комендантом став єфрейтор,
    Лютий чоловік.
    Знав по-нашому три слова:
    Яйка, млеко, шпік.
    Раз увечері єфрейтор
    Брів не знать куди,
    А під хатою сиділи
    Два старі діди.
    -Ач, надувся,
    фриць нещасний!-
    Мовив дід Яким. -
    Слухай, куме, як я буду
    Розмовляти з ним.


    - З німцем будеш
    розмовляти?
    Із отим? - Еге ж!
    - Та хіба ж ти по-німецьки
    Хоч словечко втнеш?
    - Ге, як треба, то я, куме,
    Й по-турецьки втну.
    - То давай тоді балакай,
    Починай, ну-ну…
    Дід схопився й заходився
    Німцю козирять:
    - Поцілуй мене в те місце,
    На якім сидять!
    Став єфрейтор та й питає
    По-німецьки: - Вас?!
    - Точно так!
    Мене спочатку,
    Потім кума раз.


    ПІСНЯ ПРО КОХАННЯ
    З перського гумору

    У саду у шахиншаха
    Для закоханих сердець
    Дивну пісню про кохання
    Уночі читав співець.
    Був і недруг там поетів,
    Причаївся в темноті.
    А слова лились, іскрились,
    Наче зорі золоті:
    “Я з кохання часто плачу.
    В серці ти, одна лиш ти.
    В далині когось побачу,
    Зразу думаю: це ти…”
    - А коли осла побачиш? -
    Пролунало з темноти.
    - А тоді, - співець отвітив, -
    Я подумаю: це ти!


    КУЛЬТУРА Й ХАЛТУРА
    УВЕРТЮРА

    Сидять в опернім театрі
    Не десь, а в партері,
    Вона і він. Надулися,
    Наче дві тетері.
    Бурчить вона: - Що за люди
    Оті диригенти?
    Могли б раніш настроїти
    Свої інструменти.
    Той цигика, той триндика,
    Третій дме у дудку.
    Затяг мене в цю оперу,
    А ну тебе в будку!
    Попереду літня жінка
    Нахмурила брови:
    - Тихо, - каже, - уверюра.
    Припиніть розмови.
    Та, що ззаду, огризнулась:
    - Теж мені культура!
    Це ще треба перевірить,
    Хто з нас увертюра.






  4. По умолчанию Я ТЕБЕ ХОТІЛА ЗАБУТИ

    Я ТЕБЕ ХОТІЛА ЗАБУТИ

    Я тебе хотіла забути,
    Щоб звільнити свої почуття,
    Кохання своє обминути
    І просто змінити життя

    Кожного ранку вставала,
    Думала тільки про те,
    Якби тебе я не знала -
    Життя було більш би просте

    Може б душа не страждала,
    Не падала листям до ніг,
    І бога б я так не прохала,
    Щоб він мені допоміг

    Я б тільки тоді помічала
    Дивну природи красу,
    І натхнення б своє відчувала,
    Його, мов птаха, в долонях несу

    Якби тебе я не знала -
    То так спокійно б жила,
    Якби тебе не кохала -
    То вільна, мов вітер, була

    Очей би твоїх не зустріла,
    Мов волошки у пишних житах,
    Про кохання б не говорила
    У своїх відвертих віршах

    Я тільки тепер зрозуміла,
    Що в світі є справжня любов,
    Тебе я забути хотіла,
    Але повертаюся знов.

    Елена Эрато


  5. #75

    По умолчанию

    Иииэх..... как бы вот это всё, да с переводом на русскую мову То на иврите... то на украиньской мове... мы ж тут не полиглоты , а почитать хоцца!!!

  6. Smile БРАТ

    Любі Друзі! Я вирішив написати тут гумореску С.Олійника "Брат"...На великий жаль дістати цю гумореску не представляється можливим..Її заборонили... А вона актуальна у будь який час... Пишу по пам*ятті...

    Село. В сільраді голова
    Сердитий на похміллі,
    Сидить,куняє за столом
    З нудоти та безділля..

    Тим часом двері тихо рип..
    Ввійшла якась небога..
    Вклонившись,стала за столом
    Аж там біля порога..

    -Тобі чог? Куди прийшла?
    Чого без спроса вдерлась?
    Тут діла повна голова,
    А ти собі приперлась!

    У жінки сльози на виду..
    Корівку в мене вкрали...
    Корову?! Завтра заяви,
    Бо ми забастували..

    Та як же завтра?.Брат казав,
    Щоб неодмінно зразу...
    Я б не посміла б і прийти
    Без братнього наказу..

    -Який там,к дьяволу,твій брат?
    Хіба ми з ним знайомі?
    -Та брат отой..що голова..
    В районі,в виконкомі..

    -Дак ти хіба..Дак ви хіба..
    Сідайте,чож Ви стали?
    Корівку кажете? Коли
    Їі у Вас украли?

    Хе-хе..Не плачте..Розберем,
    А може відшукаєм...
    Для Вас,як кажуть,с під землі
    Корівку відкопаєм...

    Чого це брат до Вас прибув?
    З якою це метою?
    -Хіба не чули? Він тепер
    Уже не головою...

    -Уже?! Дак чорт тебе бери!
    Чого ти тут розсілась?
    Чи я в тим винен,що тобі
    Корова десь поділась?

    А ще базіка "брат казав"...
    Плювать мені на брата!
    Шди ти з ним під три чорти,
    До бісового тата!

    Сердешна жінка до дверей,
    Втирає буйні сльози...
    -За що ви лаєте мене,
    Та сиплете погрози?

    Чи Вам не сором зневажать
    Нещасну жінку в тузі?
    Чи я в тим винна,що мій брат
    Тепер уже в окру-у-узі!!!

    -В окрузі?! Як?! Хіба він той..
    Дістав посаду другу?
    -Та бачте,вибрали його
    Тепер уже в округу...

    В округу!!! Господи!!!
    Чого Ви зразу не сказали!!!
    Сідайте,кумцю,розкажіть
    Коли корівку вкрали?

    -Та бачте,вчора брат прибув
    Уже як звечоріло...
    В окрузі тижня не пробув,
    Як знов не пощастило...

    Таке вже випало йому..
    Любив хазяйнувати..
    А це приходиться з села
    Сердешному тікати...

    -Стонадцять копанок чортів!!!
    Так він без місця знову??!!
    Чого ж ти,шельмо,тут плетеш
    Про брата,та корову?!

    В округу вибрали!...Мурло!..
    Ще й він у депутати!...
    Нехай на клаптику тепер
    Почне хазяйнувати!...

    А я сиджу та й з цим гайном,
    Мов с путней розмовляю!...
    Пішла ти геть пшд три чорти,
    Бо зуби посчитаю!!,,

    Склонилась жінка від плачу..
    -Пропала я,пропала...
    Та я б сама його з села
    Нікуди не пускала...

    Така вже випала йому,
    Рахуба чоловіку....
    Його обрали до того...
    До..як його...До ЦіКу...

    До ЦіКу??!!!..Госссподи прости..
    Кумасю,сядте знову!!!...
    Та я,голубонько...Та я....
    Свою віддам корову!!!


  7. #77

    По умолчанию

    А это уже украинские современники:
    Цей ліс живий. У нього добрі очі.
    Шумлять вітри у нього в голові.
    Старезні пні, кошлаті поторочі,
    літопис тиші пишуть у траві.
    Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
    на білі вальси радісних беріз.
    І сонний гриб в смарагдовій куфайці
    дощу напився і за день підріс.
    Багряне сонце сутінню лісною
    у просвіт хмар показує кіно
    і десь на пні під сивою сосною
    ведмеді забивають доміно.
    Малі озерця блискають незлісно,*
    колише хмара втомлені громи.
    Поїдемо поговорити з лісом,*
    а вже тоді я можу і з людьми.

  8. #78
    Регистрация
    01.03.2020
    Адрес
    Израиль
    Сообщений
    11,985

    По умолчанию

    Коли закінчиться війна
    Я розцілую всі ікони.
    Присяду в хаті край вікна
    І буду чуть церковні дзвони.

    І буду гладити лице.
    Сльоза покотиться – піймаю.
    І кожен клаптик чебрецем
    В душі своїй повистеляю.

    І я наплачусь досхочу.
    Сльозами вмию всі могили.
    Зварю відвар із перстачу
    І вип’ю келишок для сили.

    І вип’ю другий щоб від ран
    Не залишилося і сліду.
    Наллю наливки повний збан
    І понесу її сусіду.

    Ми будемо удвох мовчать.
    Хміліти разом й тверезіти.
    Ми будем пошепки кричать
    І в небо кидать жовті квіти.

    І сині айстри розцвітуть
    На полі битви під Херсоном.
    Червоні маки проростуть
    Під Києвом над збитим дроном.

    Коли закінчиться… Коли…
    Усі говорять, що нескоро.
    Але готую я столи
    І промовляю – скоро, скоро.

    Ще день, ще ніч. Та й ще зима.
    А там весна і перші грози.
    Коли закінчиться війна
    Я вам нарву букет мімози!!!

    Галина Потопляк
    Кто не любит музыку тот не любит жизнь

  9. #79
    Регистрация
    06.03.2006
    Адрес
    Петах-Тиква
    Сообщений
    103,338

    По умолчанию

    В серебре лепестки хризантемы

    На смёпках со 104 Израильской



  10. #80
    Регистрация
    01.03.2020
    Адрес
    Израиль
    Сообщений
    11,985

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Белая Хризантема** Посмотреть сообщение
    Щиро дякую))
    Кто не любит музыку тот не любит жизнь

Страница 8 из 8 ПерваяПервая ... 678

Информация о теме

Пользователи, просматривающие эту тему

Эту тему просматривают: 1 (пользователей: 0 , гостей: 1)

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
И как мы все понимаем, что быстрый и хороший хостинг стоит денег.

Никакой обязаловки. Всё добровольно.

Работаем до пока не свалимся

Принимаем:

BTС: BC1QACDJYGDDCSA00RP8ZWH3JG5SLL7CLSQNLVGZ5D

LTС: LTC1QUN2ASDJUFP0ARCTGVVPU8CD970MJGW32N8RHEY

Список поступлений от почётных добровольцев

«Простые» переводы в Россию из-за границы - ЖОПА !!! Спасибо за это ...



Яндекс цитирования Яндекс.Метрика

Архив

18+